Починаючи з 2014 року кількість угод купівлі-продажу квартир та житлових будинків в Україні системно збільшується орієнтовно на 20 – 30 тисяч за рік. Так, за 2014 рік кількість таких угод склала 178 448, а вже у 2019 році – 301 029. За поточний рік статистика ще не сформована, однак є відомості про те, що впровадження карантину спричинило регресію у цій оптимістичній закономірності. Але, у будь-якому разі, можемо констатувати активність на ринку нерухомості та значну кількість угод купівлі-продажу житла.
При цьому, кожен покупець кожного разу здійснює оплату збору до пенсійного фонду у розмірі 1% від вартості квартири. Це в середньому становить 12 000 грн.
З тих людей, хто купує житло вперше, майже ніхто не здогадується про те, що він не має обов'язку оплати цього збору. Чому ж тоді всі без винятку його оплачують?
Справа в тому, що кожна угода купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до чинного законодавства України, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. У той же час, відповідно до цього ж таки законодавства, нотаріус має право здійснювати посвідчення договору купівлі-продажу квартири чи житлового будинку лише за умови оплати покупцем збору до пенсійного фонду у розмірі 1% від вартості майна і лише після такої оплати.
Так, відповідно до п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Це питання до якості законодавства, але факт залишається таким: для того, щоб купити житло, покупець вимушений оплатити додатковий збір, не дивлячись на те, що такого обов'язку відповідно до чинного законодавства він не має.
Так, відповідно до ч. 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 1997 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.